Поради батькам

Як же можна допомогти дитині подолати труднощі у навчанні? Як зробити так, щоб початок навчання в школі не перетворилося для нього в непосильний і нелюбимий обов'язок?

По-перше, невстигаючій дитині треба допомагати.

Не просто підтримувати морально, не просто забезпечувати дотримання режиму дня і умов для занять - а саме допомагати зрозуміти і засвоїти те, що дається йому важко.

Можливо, ще раз перечитати з ним розділ в підручнику. Можливо, на наочному прикладі (на яблуках-морквинах) продемонструвати, як вирішується задачка. Можливо, власноруч виготовити картки для запам'ятовування таблиці...

Тому що на уроці ваша дитина могла відвернутися, або він просто не встигає стежити за ходом пояснення вчителя, або не може ще сам себе організувати до виконання завдань, або щось ще ... Але все це не привід, щоб у його знаннях залишлися прогалини. Так, це означає - витратити свій час, сили і нерви. Але ж і ці зусилля окупляться сторицею.

Допомогти з навчанням - це не означає "зробити за нього". Вирішивши за дитину задачу, ви не навчите її мислити, зібравши за нього портфель - не привчите до організованості.

Пам'ятайте: і вам слід зрозуміти, і дитині необхідно пояснити одну просту істину - до школи ходять не за оцінками, а за знаннями.

Тому - правило друге: не зациклюйтеся на оцінках.

У першому класі їх ще не ставлять, але це лише до пори-до часу. І крім того, все одно існує система заохочень і покарань. Так от, сенс навчання в школі - не збиральництво заохочень, а накопичення знань і вмінь. І тому виконане мамою чи списане в однокласника на перерві домашнє завдання, навіть оцінене "зірочкою" або "сонечком", має нульову цінність. Постарайтеся донести це до своєї дитини і краще в гумористичній, а не в повчальної формі - так буде краще сприйнято.

Ніколи не сваріть дитину за позначку. Якщо вже у вас і буде привід з'ясувати стосунки, то тільки за відсутності знань, а не наявності двійок, це - дві великі різниці.

Правило третє: боротися треба не з зовнішніми проявами неуспішності (оцінками), а з її причинами.

Це може бути слабка концентрація і стійкість уваги, невеликий обсяг оперативної або довготривалої пам'яті, слабка вольова регуляція поведінки, слабкий розвиток логічного і абстрактного мислення, недорозвиток дрібної моторики пальчиків.

Всі ці "відсутні" якості можна розвинути спеціальними вправами. Порадьтеся з педагогом, зі шкільним або дитячим психологом, вони порекомендують вам комплекс вправ, який допоможе поліпшити ситуацію. Повірте, всі подібні проблеми можна вирішити. Від вас буде потрібно лише регулярність і наполегливість у виконанні завдань.

Правило четверте: постарайтеся не пропускати заняття.

Дитина тільки починає навчання, тому дуже важливо привчити її до думки, що систематично відвідуючи уроки, ви зможете не накопичувати прогалини і не вчитися в авральному режимі. Якщо дитина звикне до пропусків вже з першого класу - далі їй буде все складніше: шкільна програма (особливо математика і письмо) побудована таким чином, що весь наступний базується на основі попереднього матеріалу, тому численні порожнечі приведуть до неміцності "будівлі" і згодом до повного "обвалу".

Правило п'яте: намагайтеся підтримувати контакт з учителем.

Ви повинні уявляти собі, як проходить навчальний процес, повинні розуміти, що являє собою учитель вашої дитини. Причому було б дуже бажано, щоб, навіть якщо ні те, ні інше вам категорично не подобається, у відкритий конфлікт з учителем ви не вступайте - адже ваша дитина в цьому випадку буде "у відповіді за все".

Нехай навіть школа чи вчитель вас зовсім не влаштовує, але, врешті-решт, ваша дитина проводить там лише 4 години з 24, а це означає, що вам цілком під силу дома "надолужити згаяне". Так, ви в цьому не фахівець. Так, не вам за це платять зарплату. Але дитина-то - ваша, і це - головне.

Якщо ж учитель вам подобається, ну або хоча б просто влаштовує - тим більше не лінуйтеся виявляти свою повагу. Викладачі - теж люди, і чим більше приємних емоцій у вчительки буде асоціюватися з вашою дитиною (при чому я не маю на увазі подарунки та підношення - а просто звичайний людський позитив), тим більше цього позитиву і дитина отримає від неї: Ось так на практиці виглядає кругообіг речовин у природі ...

Правило шосте і найважливіше: будьте завжди на стороні вашої дитини. Неуспішність у школі - і так важке для учня випробування, тому дитина чекає підтримки хоча б від рідних їй людей, розраховує, що ви будете її любити такою, якою вона є, а не "за умови, що ..." Тому - не звинувачуйте малюка в лінощах, невмілості, недолугості, неуважності і взагалі в усіх мислимих гріхах. Зрештою, навіть якщо ці якості притаманні школяреві - то вони значною мірою і ваша заслуга, адже не з неба ж ваша дитина до вас впала ...

Постарайтеся утриматися від оцінювання сина або дочки - їм цього вистачає і в школі. А от від вас дітям необхідна підтримка і підживлення енергією. І тверда впевненість у тому, що їх - будь-яких - люблять! /Files/images/olya_usova/1.1.jpg /Files/images/olya_usova/2n.jpg