оптимізація при виборі моделі методичної роботи з педагогічними кадрами; модернізація та удосконалення змісту науково-методичної роботи, забезпечення її національної та екологічної спрямованості, форм розвитку фахової компетентності та загальної культури педагогічних працівників;
спрямування діяльності методичної служби на впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес з використанням Інтернет-простору та участі в формуванні єдиної електронної бази даних школи;
координація змісту, підходів, науково-методичного забезпечення освітньо-виховних впливів на розвиток учня;
виявлення, пропагування нових підходів до організації навчально-виховного процесу;
вивчення, апробація та впровадження в практику ППД, наукових ідей, нових освітніх інноваційних технологій та систем; організація креативної, пошукової науково-дослідницької діяльності;
здійснення системного моніторингу результативності роботи навчального закладу, індивідуального моніторингу педагогічних працівників з метою відстеження динаміки його розвитку та ліквідації прогалин;
інформаційно-видавнича діяльність учителів, організація обміну досвідом успішної педагогічної діяльності, зміцнення навчально-методичної бази закладу; інформатизація та комп’ютеризація діяльності методичної служби; створення, апробація та впровадження в практику нових навчальних програм;
створення інформаційно-комунікативного простору для безперервного зростання рівня педагогічної майстерності та фахової компетентності вчителів, їх самоосвітньої діяльності та динаміки зростання, участі в інноваційних проектах та оволодіння методами комплексного самоаналізу професійної діяльності;
Важливим завданням методичної роботи в школі є формування цілісного педагогічного колективу, як колективу однодумців;організація діагностики та самодіагностики реальних можливостей учнів, класних колективів, професійних можливостей , потреб і запитів вчителів; контроль та експертиза НВП і його результативності; виявлення, узагальнення та поширення внутрішньошкільного педагогічного досвіду, обмін педзнахідками; стимулювання групової творчості й ініціативи членів колективу; залучення до науково-дослідницької діяльності. Цілеспрямована робота педагогічного колективу над науково-методичною проблемою є одним із домінуючих чинників охоплення всіх педагогічних працівників різними формами методичного навчання на шкільному, міському та обласному рівнях.
Методична робота з педагогічними працівниками реалізується в основному через традиційні колективні (масові, групові) та індивідуальні форми організації. До колективних та групових форм належать:
Педагогічна рада;
Методична рада;
Шкільні методичні об'єднання;
Постійно діючі проблемні семінари.
Творчі динамічні групи;
Інформаційно-психологічна служба.
Основною організаційною формою колективної (групової) методичної роботи залишаються ШМО, головною функцією яких є ознайомлення педагогів із сучасним станом і перспективами розвитку загальної середньої освіти, досягненнями вітчизняної та зарубіжної науки, перспективним педагогічним досвідом. З метою адаптації до нових умов роботи в закладі працюють школа молодого та новопризначеного вчителя.
Методична рада школи, яка координує дії методичних підрозділів, аналізує, узагальнює, пропонує учасникам навчально-виховного процесу оптимальні шляхи вирішення конкретної проблеми, виступає мозковим центром в організації методичної роботи з педагогічними кадрами . Останнім часом поширення набули нетрадиційні масові форми організації методичної роботи, в тому числі методичні фестивалі, круглі столи, аукціони педагогічних ідей, психолого-педагогічніі студії, майстер-класи, методичні «мости», які значною мірою урізноманітнюють співпрацю педагогічних працівників у справі підвищення їхньої кваліфікації та педагогічної майстерності.
Індивідуальні форми методичної роботи охоплюють наставництво, стажування, консультування, відвідування занять і позакласних заходів і є складовою самоосвітньої діяльності вчителя, що здійснюється за індивідуальним планом з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій керівництва та досвідчених педагогів школи Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результат такої роботи - розвиток учнів, а не лише самовдосконалення в професійному та фаховому рівнях.
Форми самоосвіти педагогів:
поглиблена підготовка до уроку;
виконання до курсових та міжкурсових завдань;
заняття на очно-заочних курсах;
виступи з доповідями на семінарах, педагогічних радах, методичних об’єднаннях;
систематичне читання періодичних видань.
Критерієм оцінювання самоосвітньої діяльності вчителя з метою визначення динаміки значущих самоосвітніх результатів, забезпечення моніторингу індивідуального прогресу вчителя, демонстрації його здатності практично застосовувати освітні надбання є портфоліо педагога. Портфоліо вирішує ряд завдань методичної роботи: розвиває й постійно підтримує мотивацію, готовність педагога до свідомої ефективної цілеспрямованої самоосвіти; розвиває рефлексивну діяльність, розширює можливості самовизначення; визначає діапазон професійних можливостей учителя; фіксує зміни й зростання за певний час; забезпечує непереривність самоосвіти; сприяє активізації післядипломної освіти вчителя в міжкурсовий період, підвищує рівень його методичної культури.